Codein напиток Lean (лин) Коркино

Однажды, гуляя по грязным закладкам нашего города, я услышал сладкий шепот от одного моего знакомого химика. "Эй, бро, ты хочешь отдуплиться на настоящем кодеине?" - спросил он. У меня глаза заблестели от радости, а сердце начало биться быстрее. Я знал, что это будет незабываемый опыт.

Мы собрали нашу команду наркотических планокиш и отправились в опасный район в поисках желанного кодеина. Проходя по темным улочкам, где в воздухе витал запах марихуаны, я чувствовал себя настоящим героем, готовым покорить этот мир наркоты.

Наконец, мы добрались до заветного места, где нас уже ждал наш проворный химик. Он выложил перед нами пару белых порошков, и мой сердцебиение только усилилось. Я знал, что это кокосик - наркотическое благо, которое приведет меня в новый мир.

Мы собрались в круг и начали дегустацию этой наркоты. Мой химик-друг распределил нам дозы и, взяв минутку на раздумья, я закатил себе долгожданный линик кодеина. Волны эйфории охватили меня, словно торнадо эмоций. Я забыл обо всем на свете, настолько я был поглощен этой новой реальностью.

И вот, ощущая невероятный глюк, я подготовился к поездке на электричке. Мы с командой наркоманов сели в поезд и двинулись в путь, неизвестностью обнимаясь.

Когда поезд стартовал, я почувствовал, что мир вокруг меня начал меняться. Стены вагона вибрировали, яркие цвета проникали в мои глаза, а звуки электрички слышались как прекрасная симфония для дурбазола. Я закрыл глаза и пропал в этом магическом ландшафте.

В течение нескольких часов я путешествовал по лабиринтам своего сознания, наслаждаясь каждым мгновением. Время потеряло свое значение, а я стал пленником своих собственных галлюцинаций. Это был настоящий экстаз, мои друзья!

Но, к сожалению, как и всякая наркота, этот эффект окончился. Поезд пришел в конечный пункт, и я осознал, что возвращаюсь в ту реальность, от которой пытался убежать. Опускаясь на холодный пластиковый сиденье, я был пропитан огромной тоской.

Наркота, она даёт и забирает. Она приносит краткую радость и долгую пустоту. Но, как говорят, кто не рискует, тот не пьет шампанское на вечеринках из контейнеров. Если бы я мог вернуться в то путешествие, я бы сделал это вновь и вновь.

Так что, ребята, предостерегайтесь от погружения в этот увлекательный, но опасный мир наркоты. Помните, что счастье не находится в закладках и химикатных экспериментах, а в настоящих эмоциях и чистоте сознания.

И помните, когда хочется уйти из этого мира, найдите другой способ - спорт, музыку, искусство. Живите полной жизнью, без дурехи и закаток. Наркота никогда не станет настоящим приятелем. Будьте сильными, братва!

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.